Діагностика захворювання Кушинга у собак за допомогою дослідження крові

Гіперадренокортицизм – це синдром, викликаний надмірним виробленням організмом собаки гормону кортизолу. Дана патологія підрозділяється на хворобу і синдром Кушинга, відмінність між якими в області ураження органів тварини.
Синдром Кушинга – пухлина кори надниркових залоз гормонально-активного характеру, яка виходить з її пучкової області, і надлишково виділяє глюкокортикоїди.
Хвороба Кушинга – первинне ураження стовбурових і підкіркових утворень з наступним залученням кори надниркових залоз, гіпофіза, і як наслідок, розвитком гіперкортицизму.
Обидва захворювання мають схожі симптоми, серед яких підвищений апетит, спрага, рясне і часте сечовипускання, задишка, підвищення тиску, шкірні зміни, випадання шерсті, обвислий живіт, порушення статевої функції собаки.
Діагностика синдрому і хвороби Кушинга
Діагностування гіперадренокортицизму включає в себе огляд тварини ветеринаром, УЗД-дослідження і рентген. Підтверджує синдром і хворобу Кушинга аналіз крові. Загальний аналіз проводиться для дослідження рівня вмісту еритроцитів, гемоглобіну. Біохімічний аналіз встановлює рівень активності ферментів печінки і підвищення рівня цукру в крові, зміна білкових фракцій.
Остаточний діагноз може бути поставлений після проведення спеціальних тестів.
- Дексаметазон-скринінгового тесту на рівень кортизолу в сироватці крові. Рівень гормону визначається через 3 години і через 8 годин після введення 0,01 мг/кг дексаметазону.
- Стимулюючої проби з адренокортикотропним гормоном, при якій собаці вводиться в два етапи 0, 25 мг АКТГ внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Аналіз крові при Кушингу у собак – показники
Значення показників після проведення дексаметазон-скринінгового тесту:
- вміст кортизолу в сироватці крові завищено при показнику 11–113 нмоль/л;
- завищений показник лужноїфосфатази — 8–21 МЕ/л.
Підвищеним вмістом кортизолу після введення адренокортикотропного гормону вважається показник понад 600 нмоль/л.
Розшифровка аналізу крові у собак на основі біохімії дозволяє виявити такі зміни:
- підвищення лужної фосфатази;
- підвищення аланінамінотрансферази;
- занижений вміст сечовини.
Відповідно до результатів комплексної діагностики ветеринарний лікар призначає лікування препаратами, консультує, як правильно доглядати за хворою собакою.