Хвороби надниркових залоз у собак

Захворювання та синдром Кушинга – це патологія, основною характеристикою якої є збільшення кількості кортизолу (гормону стресу). Виникнення хвороби пов’язане з пухлиною надниркових залоз або гіпофіза. Існують різні хвороби надниркових залоз у собак. Однією з найпоширеніших є хвороба Аддісона. Вона розвивається через виникнення гормонального збою, порушення роботи імунної системи. Прогноз не завжди сприятливий, тому що ця патологія невиліковна, але якщо вчасно звернутися до фахівця, то можна зберегти життя тварині.

Що таке хвороба Аддісона

Гіпоадренокортицизм у собак – це поразка надниркових залоз хронічного характеру. Характеристикою патології вважається порушення роботи секретної функції.

Ця патологія може протікати безсимптомно або маскуватися під інші небезпечні захворювання. Зовнішніх ознак немає, тому поставити діагноз може лише кваліфікований ветеринар після проведення медичної діагностики.

Коли розвивається хвороба Аддісона, симптоми можуть проявлятися лише у вигляді загального погіршення самопочуття тварини (аддісонів криз). Цей стан розвивається лише тоді, коли у собаки уражено більш ніж 80% кори надниркових залоз.

Причини хвороб нирок собак

Гіперадренокортицизм у собак часто має вроджений характер. У деяких породистих собак спостерігається генетична схильність. Вихованці народжуються повністю здоровими, але в процесі дорослішання симптоми починаю проявлятися, коли уражено близько 90% кори надниркових залоз.

Синдром Кушингу у собак є однією з причин розвитку патології. Також хвороба розвивається через:

• порушення роботи ендокринної системи на генетичному рівні;
• порушення функцій аутоімунної системи;
• патології гіпоталамуса та гіпофіза;
• пухлини в надниркових залозах і нирках;
• погане згортання крові.

Також причиною розвитку небезпечної патології можуть стати запалення та інфекції вірусів, грибків, бактерій, які негативно впливають на загальний стан ендокринної системи.

Ознаки хвороби Аддісона

Найчастіше збільшення надниркових залоз у собак проявляється в молодому та середньому віці. За статистикою, ветеринари діагностують патології, коли тварини досягають 4-5 років. Якщо говорити про породу, то до групи ризику належать коллі, басети, ротвейлери та пуделі. Патологія розвивається поступово і часто симптоми хвороби Аддісона приховані. До головних ознак захворювання відносяться:

• блювання;
• діарея (іноді зі згустками крові);
• швидка втрата маси тіла (виснаження);
• больовий синдром при пальпації області живота;
• втрата апетиту;
• зневоднення;
• погіршення загального стану – повільність, стомлюваність.

Кожен із цих симптомів може вказувати на розвиток іншого захворювання, тому діагностика та постановка точного діагнозу здійснюється лише лікарем.

Лікування хвороби Аддісона

Хвороба Аддісона у собак може лікуватися різними методами, все залежить від перебігу патології. При тяжкому стані вихованця рекомендується обов’язкова госпіталізація. Комплексна терапія ґрунтуватиметься на поповненні кількості рідини в організмі та відновленні тиску. Ці процедури здійснюються за допомогою інфузійних методів (склад та кількість крапельниць призначаються вихованцю індивідуально).

Якщо у тварини спостерігаються електролітні порушення, які впливають на серцево-судинну систему, то лікування насамперед буде спрямоване на усунення збільшеного рівня калію в крові (гіперкалімія).